Випробування на опір вітровим навантаженням проводиться згідно з методикою EN-12211 в кілька етапів:
- Випробування на прогин елемента конструкції, найбільш схильного до деформації, під дією позитивного і негативного тиску
- Випробування на змінне навантаження — визначення працездатності конструкції після впливу на неї циклами позитивного і негативного тиску (50 циклів)
- Після випробування змінним навантаженням проводять повторне випробування на повітропроникність конструкції
- Випробування надійності — перевірка міцності (несучої здатності) конструкції після однократного впливу на неї підвищеним негативним і позитивним тиском
Результат класифікується згідно зі стандартом EN-12210 двома параметрами:
- Припустимим прогином відносно довжини елемента, найбільш схильного до деформації
- Випробувальним тиском, за якого прогин не перевищується
Наприклад, клас C3 означає, що прогин елемента конструкції не повинен перевищити його довжину L/300 при тиску 1200 Па.